Yitnæchani (yitnaechani) wrote,
Yitnæchani
yitnaechani

  • Mood:
  • Music:

Кантонська та мандаринська мови

Всі чули про китайську мову, але мало хто знає, що насправді це не одна мова, а ціла ґрупа мов, які досить сильно відрізняються одна від одної.

Ўсього їх 6: мандаринська, кантонська, шанґхайська, хакка, мін, шянґ та ґан.

Ўсі вони походять від середньокитайської мови, яка існувала ў 6'-12' сторіччях н.е.
Різні її діалекти стали розвиватися по-різному.
Ў результаті кожна з цих мов одні риси старокитайської зберегла, а інші - втратила. Причому ў кожній з них це відбулося по-своєму.

Наприклад, шанґхайська мова єдина зберегла дзвінкі приголосні, але ў ній зазнала сильного спрощення система тонів. Кантонська зберегла кінцеві приголосні -p, -t, -k; але перестала розрізняти шиплячі та свистячі.

Ўзагалі, найближчою до старокитайської "материнської" мови, і ў цей же самий час найскладнішою з китайських, вважаться мова хакка. Ў ній найскладніша система тонів - цілих 12.
(Для порівняння: ў кантонській - 9, ў мандаринській - 5, а ў шанґхайській - ўзагалі лише 2.)

Кожна з цих мов розповсюджена ў своєму реґіоні Китаю. Вони широко використовуються при повсякденному спілкуванні, але на жаль ў літературі та ЗМІ використовується загалом лише мандаринська. Ўсі інші "пригноблюються".
На 3 китайських мовах: мандаринській, кантонській та шанґхайській записують велику кількість пісень (сучасна поп- та рок-музика), тож ці мови можна ввжати досить популярними.
Становище інших мов - гірше. Вони не мають літературної форми, яка могла б "закріпити" їх використання - тому вони поступово витісняються з різних сфер життя офіційною мандаринською.


Найбільш відомі з китайських мов дві: мандаринська та кантонська. Саме про них і піде мова.

Мандаринська мова росповюджена на півночі Китаю; вона є офіційною мовою КНДР, і використовується ў літературі та ЗМІ. Ў сучасному Китаї вона використовується, як мова міжетнічного спілкування. Також окрема діалектна форма мандаринської (тайванська мандаринська) є офіційною мовою республіки Тайвань.
Кантонська мова використовується ў південному реґіоні Ґуанґдунґ (Кантон). Раніше вона широко використовувалася ў літературі (Південні регіони історично були більш розвинені ў кільтурному плані, ніж північні.) Вона є одною з офіційних мов ў Макао та Синґапурі, і також до недавна - ще й ў Гонґконґу. Також вона є ў якійсь мірі мовою міжетнічного спілкування на півдні Китаю, та мовою китайської діаспори ў світі (Америка, Аўстралія, Єўропа).

Мандаринська та кантонська досить сильно розрізняються:
- фонетично: ў них різна кількість тонів, голосних та кінцевих приголосних (код),
- лексично,
- морфолоґічно: використовуються різні службові частки, різни покажчики часу; і також по-різному використовуються "лічбові слова".


Ось 3 речення, на прикладі яких можна приблизно так зрозуміти, ў чому різниця між цими 2 мовами:

(Якщо ў Вас замість фонетичних символів відображаються квадратики, можете перейти під кат - там ўсе буде ў нормі.)

"Ти хто?":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 你是誰。ni3 shi4 shei2[nɪ˨˩˦ ʂɯ˥˩ ʂeɪ͡˧˥]
Кантонська: 你係邊個。nei5 hai6 bin1go3[neɪ͡˩˧ ɦɐɪ͡˨ pɪŋ˥go˧]


"Це - їхнє.":

МоваНаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
Мандариньска: 這是他們的。zhe4 shi4 ta1men de[tʂ͡ɤ˥˩ ʂɯ˥˩ tʰa˥ mɤn˨ dɤ˨]
Кантонська: 呢係佢哋嘅。ni1 hai6 koei5dei6 ge3[nɪ˥˧ hɐɪ͡˨ kʰøɪ͡˩˧ deɪ͡˩˧ gɛ˧]



"Сьогодні цей білий вовк бачив мого чорного коня.":

НаписанняРоманізаціяТранскрипція IPA
М.今天这只白狼见了我的黑马。jin1tian1 zhei1zhi1 bai2 lang2 jian4 wo3 de hei3 ma3 le[ʨin˥ tʰɪa͡n˥ tʂ͡eɪ͡˥ tʂ̥͡ɯ˥ paɪ͡˧˥ lɑŋ˧˥ ʨɪa͡n˥˩ wʊ˨˩˦ tɤ˦ xeɪ͡˧˥ ma˨˩ lɤ˩]
К.今日呢隻白狼見咗我匹黑馬。gam1jat6 ni1zek3 baak6 long4 gin3 ngo5pat1 haak1 maa5 zo2[kɐm˥ jɐt̚˨ ni˥ ʦɛk̚˧ paːk̚˨ lɔŋ˧˩ kin˧˥ ŋɔ˩˧ pʰɐt̚˥ haːk̚˥ maː˩˧ ʣɔ˧]


Як бачите, варіанти речень цими 2 мовами розрізняються фонетично, і письмово, і навіть трошки ґраматично (слово "мій" ў 3-ому реченні).
___

Кантонська мова, зберегла більшу фонетичну схожість із старокитайською мовою, ў той час як мандаринська більше "мутувала" і стала більше відрізнятися від неї. Тому зазвичай слова, запозичені іншими народами з давньокитайської, більш схожі на кантонські, ніж на мандаринські. Порівняйте, наприклад, японські слова, запозичені з давньо- та старокитайської мов; та їх сучасні відповідники:

Звісно, враховуючи фонетичні зміни, які відбулися ў цих мовах. Наприклад, поступовий процес оглушення дзвінких приголосних ў давньокитайській, та перехід p -> h в японській, а також закон відкритого складу.

СловоМандаринськаКантонськаЯпонськаЗначення
第六di4liu4[ti˥˩ liy͡˥˩]dai6luk6[tɐɪ͡˨ lʊk̚˨]dairokuшостий
pu2[pʰu˧˥]buk6[pʊk̚˨]bokuслуга
西xi1[ɕɪ˥]sai1[sɐɪ͡˥˧]sai-, sei-захід
大学da4xue2[ta˥˩ ɕuɤ͡˧˥]daai6hok6[taɪ͡˨ ɦɔk̚˨]daigakuуніверсітет
北京bei3jing1[peɪ͡˧ ʨɪŋ]bak1ging1[pɐk̚˥ kɪŋ˥]pekinПекін
革命家ge2ming4jia1[kɤ˧ mɪŋ ʨɪa͡˥˩]gaak3ming6gaa1[kak̚˧ mɪŋ˨ ka˥]kakumeikaреволюціонер
ben3[pɤn˨˩˦]bun2[pʊn˧˥]hon-, -bon-книга
bei3[peɪ͡˨˩˦]bak1[pɐk̚˥]hoku- (p -> h)північ



Отож. Ў чому ж приблизно різниця між кантонською та мандаринською? Розглянемо по пунктах.

0. Загальні відомості про китайські мови
1. Фонетика
1.0. Будова складу ў китайських мовах
1.1. Коди
1.2. Шиплячі та свистячі приголосні
1.3. Тони
1.4. Інші відмінності
2. Морфолоґія та лексика
2.1. Ґраматичні частки
2.2. Часи
2.3. Лексика
2.4. Різне використання "лічбових слів"
2.5. Числівники. Порівняння




0. Загальні відомості про китайські мови.

Китайські мови односкладові та тонічні. Корені слів ў них складається з одного складу, і при цьому кожний склад має свій тон. (Що таке тони написано трошки нижче.)

Ў сучасних мандаринській та кантонській немає дзвінких приголосних (не враховуючи сонорні). Вибухові приголосні поділяються на прості та подихові. Причому подихові ў латинській транскрипції зазвичай позначаються глухими літерами, а прості - дзвінкими; але це не має вводити Вас в оману.

(Updated: Дзвінки приголосні ўсе ж таки зустрічаються ў цих мовах - але вони не є смостійними фонемами, а являють лише форми простих приголсних ў позиціях після сонорних [m], [n], [ŋ], [w] та [j].)

Ў китайських мовах немає звичних нам катеґорій числа та відмінку. Є спеціальна частка т.з. "збиральної множини", але вона використовується дуже рідко, лише з особовими займенниками та деякими іменниками. Присвійні конструкції утворюються за допомогою спеціальної частки, яка ставиться після слова власника.

Звичайний порядок слів ў реченні: підмет - присудок - додаток.
Ў старокитайській мові не було дієслова-зв'язки "бути", але ў сучасних китайських з'явилися спеціальні слова, які частково виконують її роль.

Відносні прикметники утворюються від іменників за допомогою присвійної частки, що ставиться після потрібного іменника. Якісні займенники ў предикативній формі не потребуть дієслова-зв'язки "бути", і утворюють форми часів, так само як і дієслова.

Також використовуються спеціальні "лічбові слова" або "класифікатори". Вони ставляться після числівників, вказівних займенників, а ў кантонській та хакка ще й іноді замість присвійної частки, після слова-власника та для утворення відносних прикметників.

1. Фонетика.
1.0. Будова складу ў китайських мовах.

Склад ў китайській мові має певну будову, і складається з таких частин:
1. Ініціаль - Початок складу. Приголосна. Якщо на початку складу немає приголосної - то це називається "нульова ініціаль".
2. Фіналь - Голосна, що йде після ініціалі.
3. Медіаль - Може стояти між ініціаллю та фіналлю. Зазвичай, це ґлайди "й" та "ў".
4. Кода - Остання частина складу. Необов'язкова. Може бути приголосною або ґлайдом "й" або "ў".
5. Тон - Висота, з якою вимовляється склад. Часто пов'язана з кодою та ініціаллю.

Наприклад, склад "de" утворюється з ініціалі "d" та фіналі "e" . А ў складі "jiang" - з ініціалі "j", фіналі "ia", та коди "ng".

1.1. Коди.

Ў старокитайській мові склади могли закінчуватися на приголосні -m, -n, -ŋ, -p, -t та -k.

Ў сучасній кантонській ці кінцівки збереглися, а от ў мандаринській кількість кінцевих приголосних зменшилася. Фіналі -m та -n у мандаринській "злилися" ў фіналь -n, а зімкнені фіналі -p, -t та -k зникли. Зате ў ній з'явилася нова фіналь -r [ɻ].

ФінальІєроґліфКантонськаМандаринськаЗначення
-msaam1[sam˥]san1[san˥]три
naam4[nam˥]nan2[nan˧˥]південь
gam1[kɐm˥]jin1[ʨin˥]золото
-ntin1[tʰin˥]tian1[tʰɪa͡n˥]небо
gin3[kin˧]jian4[ʨɪa͡n˥˩]бачити
-ngmeng4[mɛŋ˩]ming2[mɪŋ˧˥]ім'я
-psap6[sɐp̚˨]shi2[ʂɪ˧˥]десять
jip6[jip̚˨]ye4[jɛ˥˩]справа, професія
-tjat1[jɐt̚˥]yi1[ji˥]один
cat1[ʦʰɐt̚˥]qi1[ʨʰi]сім
baat3[pat̚˧]ba1[pa˥]вісім
鐵 / 铁tit3[tʰit̚˧]tie3[tʰɪɛ͡˨˩˥]залізо
-kbaak6[pak̚˨]bai2[paɪ͡˧˥]білий
haak1[hak̚˥]hei1[xɛɪ͡˥]чорний
luk6[lʊk̚̚˨]liu4[lɪu͡˥˩]шість
gwok3[kʷɔk̚˧]guo2[kuʊ͡˧˥]країна, держава


1.2. Свистячі та шиплячі приголосні.

Ў старокитайській мові були свистячі та шиплячі ретрофлексні приголосні. Шиплячі ретрофлексні відрізняються від звичайних шиплячих тим, що при їх утворенні язик торкається піднебіння не верхньої своєю частиною (спинкою), а нижньою - тобто він "перекручується". Саме тому вони й звуться ретрофлексними.

Ў процесі розвитку ў мандаринській мові велярні ініціалі k-, g-, x- перед голосною "i" палаталізувалися і перетворилися на свистячо-шиплячі фонеми [ʨʰ], [ʨ] та [ɕ]. Таким чином ў мандаринській з'явився додатковий ряд.
Якщо Ви подивитеся ў словник мандаринської мови, Ви не знайдете там жодного складу, який би починався на ki-, gi- або hi-, зате таки склади залишилися ў кантонській. :))

Мандаринські свистячо-шиплячі приголосні та їх відповідники ў кантонській:

ІєроґліфКантонськаМандаринськаЗначення
k-騎馬ke4 maa5[kʰɛ˨˩ ma˩˧ ]qi2 ma3[ʨʰi˧˥ ma˨˩˦]їхати верхи
鯨魚king4jyu4[kʰɪŋ˨˩ jy˨˩]jing1yu2[ʨɪŋ˥ ju˧˥]кит
g-gin3[kɪn˧]jian4[ʨɪa͡n˥˩]бачити
gau2[kɐʊ͡˧˥]jiu3[ʨɪy͡˨˩˦]дев'ять
gam1[kɐm˥]jin1[ɕɪn˥]золото
h-hung4[hʊŋ˨˩]xiong2[ɕɪo͡ŋ˧˥]ведмідь
匈奴hung1 nou4[hʊŋ˥ noʊ͡˨˩]xiong1 nu2[ɕɪo͡ŋ˥ nu˧˥]гуни (стродавній народ)
heung1[høɪ͡˥]xiang1[ɕɪa͡ŋ˥]селище


А от ў кантонській мові навпаки - старокитайські 2 ряди (свистячі та шиплячі) поступово злилися ў 1. Утворені фонеми можуть вимовлятися по-різному ў залежності від положення ў слові. Ў звичайній позиції вони загалом вимовляються, як свистячі [ʦʰ] та [ʦ], а от перед голосними [ɪ], [ø], [ɶ] та [y] - як свистячо-шиплячі [ʨʰ] та [ʨ].

1.3. Тони.

Як відомо, китайські мови - тональні. Кожний склад має свій тон (інтонацію), в залежності від якого змінюється сенс слова. Ў різних китайських мовах різна кількість тонів. Так, наприклад, ў шанхайській мові (ву) - 2 тони, ў мандаринській - 4 (+1 змінюючийся), ў кантонській - 6 або 9, а ў мові хакка - цілих 12.

Невеличке пояснення, що таке тони.

Тон означає висоту звуку, з якою вимовляється той чи інший склад.
Ў більшості мов висота звуку та її зміна використовується для створення інтонації. Але ў тональних мовах висота використовується для того, щоб розрізняти слова. Тон відрізняється від інтонації тим, що він стосується тільки одного складу а не ўсього речення ў цілому.

В транскрипції IPA висота звуку позначається символами-"щаблинками": ˥, ˦, ˧, ˨ та ˩.

Середній тон ˧ звучить, як просте слово, вимовлене без інтонації. Високий ˥ тон звучить трошки гучніше та напруженіше (так ніби Ви не говорите, а співаєте або читаєте вірші ў голос). Нижній тон ˩ звучить дуже тихо - майже не чутно. (А ўзагалі висота тонів - досить відносна річ.)

Також є так звані "контурні" тони - коли ўпродовж вимовляння складу відбувається перехід з одного тону на інший. Наприклад, знак ˥˩ означає падіння тону з найвищого рівню на найнижчий, а ˧˩˥ - спочатку падіння з середнього тону на найнижчий, а потім підйом з найнижчого на найвищий. Такий "потрійний" тон зусрічається ў мандаринській, в'єтнамській та тайській мовах.

Щодо контурних тонів з підйомом та спадом. Ў європейських мовах підвищення та спадання тону використовується для позначення інтонації ў реченні. Спадання тону - ў стверджувальних реченнях, і підйом тону - ў питальних. Тому склади зі спаданням тону звучать, приблизно як стверджування або погодження. А тони з підйомом - як питання або оклик.



Отож. Ў старокитайській мові було 5 тонів:

12345
˥˩˥˧˥˨˩˦˨˩


Ў сучасній мандаринській залишилося 4 основні тони, плюс 1 "нейтральний" або "залежний" - який звучить по різному ў залежності від того, після якого з основних тонів стоїть:

1234
Загальні тони˥˧˥˨˩˦, ˩˥˩
Нейтральний тон (варіанти)˨˧˦˩


Ў кантонській мові дещо складніше.
Старокитайські 1-ий, 2-ий та 3-ій тони кожний розділилися ў ній на 2 тони: вищий та нижчий. А 4-ий тон - навіть на 3 (7-ий, 8-ий та 9-ий).
Але останні 3 тони співпадають з варіантами звучання 1-ого, 3-ого та 6-ого тонів - тому інколи їх не виділяють, як окремі. Тому ў різних джерелах може бути вказана різна кількість тонів: 6, 8 або 9.

Ўсю систему кантонських тонів можна зібрати ў таку от таблицю:

Високі
 
123
˥˧, ˥˧˥˧
Низькі
 
456
˨˩, ˩ ˩˧ ˨
Рівні
 
789
˥ ˧ ˨


1.4. Інші відмінності.

Ў кантонській мові звук [ŋ] може бути ініціаллю.
Також ў кантонській є складові приголосні [m] та [ŋ]. Вони поводяться, як голосні: утворюють окремий склад та мають свій власний тон.

ІєроґліфКантонськаМандаринськаЗначення
ngo5[ŋo˩˧]wo3[wʊ˨˩˥]я
ng5[ŋ̩˩˧]wu3[wu˨˩˥]п'ять
ng5[ŋ̩˩˧]wu3[wu˨˩˥]noon


Натомість ў мандаринській мові є звук [ɻ] (r). Він може бути і ініціаллю, і фіналлю.

2. Морфолоґія та лексика
2.1. Службові частки

Службові частки ў кантонській та мандаринській не тільки звучать, але і записуються по-різному - хоча за функціямі вони майже ідентичні (є ліше кілька маленьких відмінностей).

КантонськаМандаринськаЗначення
ge3[kɛ˧]de[tɤ](присвійна частка)
dei6[teɪ͡˩]men[mɤn](множина)
hai6[hɐɪ͡˨]shi4[ʂɯ˥˩]бути
hai2[hɐɪ͡˧˥]zai4[ʦaɪ͡˥˩]бути, знаходитися (десь)


Вказівні та питальні займенники:

КантонськаМандаринськаЗначення
ni1[ni˥]zhe4[tʂ͡ɤ˥˩]цей
go2[ko˧˥]na4[na˥˩]той
邊度bin1 dou6[pin˥ tou͡˨]那儿nar3[nɑɻ˨˩˥]де
呢度ni1 dou6[ni˥ tou͡˨]这儿zher4[tʂ͡ɤɻ˥˩]тут
嗰度go2 dou6[ko˧˥ tou͡˨]那儿nar4[nɑɻ˥˩]там
邊個bin1 go3[pin˥ ko˧]shei2[ʂeɪ͡˧˥]хто
乜野mat1 je5[mɐt̚˥ jɛ˩˧]什么shen2 me[ʂən˧˥ mɤ]що
keoi5[kʰøɪ͡˩˧]ta1tʰa˥він, вона, воно



2.2. Часи

Так звані "покажчики часу" ў китайській означають скоріше не час, а аспект - етап, стадію дії.

АспектКантонськаМандаринськаЗначення
Перфективнийzo2[ʦo˧˥]le[lɤ]Дія, що почалася і закінчилася ў минулому.
Експіріентативнийguo3[kʷo˧]過/过guo4[kuʊ͡˥˩]Дія, що хочаб раз відбулася до теперішнього моменту.
Проґресивнийgaan2[kɐn˧˥]zai4[ʦaɪ͡]Динамічна дія, що відбувається зараз і приводить до зміни стану.
Дуративнийzyu6[ʨy˨]zhe[tʂ͡ɤ]Статична довга дія або стан.



2.3. Лексика

Деякі слова ў кантонській та мандаринській, що мають однакове значення, тим не менш мають оізні корені. От наприклад, деякі з них:

КантонськаМандаринськаЗначення
噚日cam4 jat6[ʦʰɐm˨˩ jɐt̚˨]昨天zao2 tian1[ʦɑʊ͡˧˥ tʰɪa͡n]ўчора
今日gam1 jat6[kɐm˥ jɐt̚˨]今天jin1tian1[ʨɪn tʰɪa͡n]сьогодні
聽日ting1 jat6[tʰɪŋ˥˧ jɐt̚˨]明天ming2 tian1[mɪŋ˧˥ tʰɪa͡n]завтра
而家ji4 gaa5[ji˨˩ ka˩˧]现在xian4 zai4[ɕɪa͡n˥˩ ʦaɪ͡]зараз
啤啤仔bi4 bi1 zai2[pi˨˩ pi˥ ʦɐɪ͡˧˥]婴儿ying1 er2[jiɻ˥]дитина, немовля
tai5[tʰɐɪ͡˩˧]kan4[kʰan˥˩]дивитися
唞吓tau2 haa5[tʰɐʊ͡˧˥ ɦa˩˧]休息xiu1 xi[ɕɪʊ͡˥˩ ɕi˥˩]відпочивати
一啲jat1 di1[jɐt̚˥ di˥]一些yi1 xie3[ji˥˩ ɕɪɛ͡˨˩˥]трохи


2.3. Використання лічбових слів.

Ў мандаринській мові лічбові слова використовуються після числівників та вказівних займенників. Наприклад:

zhei1zhi1 lang2 - цей вовк
zhei1pi1 ma3 - цей кінь

(zhi1 - лічбове слово для диких тварин, pi1 - для коней.)

Але ў кантонській функція лічбових слів значно ширша. Вони також використовуються:
1) замість службової частки "ge" для утворення відносних прикметників та ў присвійних конструкціях.
2) як артиклі, у позиці перед слово - як ў в'єтнамській мові.

Наприклад, ў мандаринській ў фразах "мій кінь" та "мій друг" слово "мій" буде звучати однаково, як "wo3de", а от ў кантонській по-різному.

Ну тобто:
Ў мандаринській:
wo3de ma3 - мій кінь
wo3de peng2you5 - мій друг

Ў кантонській:
ngo5pat1 maa5 - мій кінь
ngo5go3 pang4jau5 - мій друг

2.4. Числівники. Порівняння

Прості числівники ў кантонській та мандаринській мові:

ЧислоІєроґліфКантонськаМандаринська
1yat1[jat̚˥]yi1[ji˥]
2yi6[ji˨]er4[əɻ˥˩]
3saam1[sam˥]san1[sɑn˥]
4sei3[sei͡˧]si4[sɯ˥˩]
5ngh5[ŋ˩˧]wu3[wu˨˩˦]
6luk6[lʊk̚˨]liu4[liy͡˥˩]
7chat1[ʦʰat̚˥]qi1[ʨʰɪ˥]
8baat3[pat̚˧]ba1[pa˥]
9gau2[kɐu͡˧˥]jiu3[ʨɪu͡˨˩˦]
10sap6[sɐp̚˨]shi2[ʂɯ˧˥]
100baak3[pak̚˧]bai3[paɪ͡˨˩˦]
1000cin1[ʨʰɪn˥]qian1[ʨʰɪa͡n˥]
10000maan6[man˨]wan4[wɑn˥˩]


Tags: chinese, japanese, linguistics
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 3 comments